"ПЕРЕЯСЛАВСЬКА
ВЕНЕЦІЯ"
До Весвітнього Дня геоінформаційних систем
«ПЕРЕЯСЛАВСЬКА ВЕНЕЦІЯ»
Цей День відзначається в середу протягом тижня
ГІС, коли повсюди проходять різні заходи – виставки, семінари, дні відкритих
дверей. Відвідуючи їх, кожен бажаючий може ознайомитися з останніми
досягненнями у сфері геоінформатики.
День ГІС у даний час відзначається більш як у
70 країнах світу. А ось українські організації поки-що не дуже активно
долучаються до цієї акції, хоча геоінформатика, як невід’ємна частина
інформаційного товариства, все активніше входить в життя країни. Розробляються
муніципальні та відомчі ГІС системи, геоінформаційні технології
використовуються в містобудуванні, територіальному плануванні, картографуванні
і т.п.
ГІС –
Асоціація України, яку очолює Олександр Мельник з 2103 року, активно підтримує
ідеї розробки громадських організацій нашого міста та району, зокрема ГО «Старий Дніпро».
У
цьому році в Україні до всесвітньої акції ГІС День 2017, поряд з такими містами
як Київ та Харків, долучилося село нашої Переяславщини – Циблі. Свято
відзначалося 15 листопада в Будинку культури цього села у формі круглого столу.
Переяславська Венеція» - так ініціатори (голова
громадської ініціативи «Корінь нації» Микола Богатир, директор ГІС – Аосоціація
України Олександр Мельник та голова ГО «Старий Дніпро» Віталій Іващенко) вирішили назвати цей захід,
який ставив за мету: знайомство і обговорення реалізації ГІС проектів на
території Переяславщини та за її межами; розвиток туризму, економіки та
створення позитивного іміджу регіону; покращення інвестиційного клімату;
збереження національної та історичної пам’яті; формування патріотичної
свідомості; збереження та примноження об’єктів природно-культурної спадщини;
сприяння розвитку та збереження екології в регіоні.
Співорганізаторами, а також партнерами і учасниками «Переяславської Венеції» стали: департамент
економіки та торгівлі Київської облдержадміністрації, Переяслав-Хмельницька
районна державна адміністрація, яку представляла заступник голови РДА Любов
Онопрієнко; районний відділ культури РДА – Анна Скляренко, ГІС –Асоціація
України – архітектор киянин Сергій Маркітаненко, а також експерт , студентка
Київського Національного університету будівництва і архітектури Олександра
Насардінова; Університет новітніх технологій був представлений ректором
Валентином Боровим, старшими викладачами кафедри «Геодезії, землеустрою та екології» Заремою Криворученко та
Ангеліною Опінович; ГО «Старий Дніпро» представляв голова організації Віталій Іващенко
та редактори Микола Михняк і Микола Чирков; громадська ініціатива «Корінь нації» - голова Микола Богатир;
громадська жіноча організація «Надія» - голова Тетяна Андросенко; районний відділ
культури – відповідальний секретар за охорону культурної спадщини Любов
Тенетко; громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський скарб» - етнограф і музеєзнавець
Людмила Набок; Інформаційний туристичний центр, рекламне агентство «Фокус-Медліа» - Андрій Біліченко та Ірина
Щава, ЗОШ №1 - учитель Людмила Дереча та
учні школи; НІЕЗ «Переяслав» - завідувач науково-дослідного сектора «Археологічна експедиція
Олександр Прядко. Учасників заходу вітали заступник голови РДА Любов Онопрієнко
та голова Циблівської сільської ради Сергій Дяченко.
Його
родзинкою було відвідання Дніпровської тераси біля с.Циблі, з якої
відкривається панорама затоплених Канівською водоймою придніпровських територій
від колишніх сіл Трахтемирів та Підсінне до греблі Канівської ГЕС –
Переяславської Венеції.
За
задумом організаторів саме ця частина тераси поруч із Циблями може стати місцем
спорудження оглядового майданчика та пам’ятного знаку затопленим селам
Переяславщини, які могли б поповнити список об’єктів, що приваблюють туристів.
Згодом
учасники «Переяславської Венеції» перемістилися до малої
зали Будинку культури, де і відбувалася основна частина заходу. За «круглим столом» заслухали доповіді та
провели їх обговорення у присутності учнів старших класів Циблівської ЗОШ.
Учні ЗОШ №1 м. Переяслава-Хмельницького
запропонували своє дослідження «Канівське водосховище: позитивні та негативні
фактори впливу», у якому намагалися не тільки розповісти про
затоплені водоймою села, а й проаналізувати наслідки цього великого втручання у
природу. До речі, ця робота пройшла захист у Малій академії наук України.
